Форум » Заявления в комиссию, инициированные общественными организациями » ГЕНОЦИД ПОДКАРПАТСКИХ РУСИНОВ » Ответить
ГЕНОЦИД ПОДКАРПАТСКИХ РУСИНОВ
rusinkomisiy: Основной инструмент демократии: 1. свободные СМИ 2. независимый (напрямую от власти) суд 3. система свободных выборов Есть три этих составляющих - есть демократия. Нет хотя бы одной из них - все в процессе - или ничего в этом направлении и не шевелится. Или деградирует. Все остальное - процессинг. Ненешняя власть на Украине по отношению к подкарпатским русинам является оккупационной! Все признаки оккупации на лицо: 1. Изменение государственной символики. 2. Введение в оборот собственные ден.знаков. 3. Повсеместное насаждение собственного языка. 4. Пренебрежительное отношение к нуждам оккупированного населения. 5.Уголовно-политическое преследование противников оккупации, вплоть до физического устранения непокорных. Действия Украины по отношению к русинам подпадают и под другое определение: Геноцид (от греч. genos — род, племя и лат. caedo — убиваю) — международное преступление, выражающееся в действиях, совершаемых с целью уничтожить полностью или частично какую-либо национальную, этническую, расовую или религиозную группу путём: 1.убийства членов этой группы; 2.причинения тяжкого вреда их здоровью; 3.насильственного воспрепятствованию деторождению; 4.принудительной передачи детей; 5.насильственного переселения; 6.либо иного создания жизненных условий, рассчитанных на уничтожение этой группы. А кроме того присутствуют и признаки расизма по отношению к коренному народу Подкарпатской Руси - Подкарпатским Русинам 1.Отрицательные замечания. Лицо пренебрежительно высказывается о группе людей, которая ей не нравится. 2. Избегания .Она не желает общаться с людьми, которые принадлежат к этой группе. 3. Дискриминация. Опереженное лицо не допускает членов непопулярной группы к определенным работам, местожительству , или социальных услуг. 4.Физические нападения . Она поддерживает насильнические действия, целью которых является визвать испуг у людей, которых ненавидят. 5. Уничтожения . Она принимает участие в самосудах и массовых убийствах. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТЕРМИНА "ГЕНОЦИД" СОГЛАСНО КОНВЕНЦИИ ООН О ПРЕДУПРЕЖДЕНИИ ПРЕСТУПЛЕНИЯ ГЕНОЦИДА И НАКАЗАНИЯ ЗА НЕГО. Под геноцидом понимаются следующие действия, совершаемые с намерением уничтожить, полностью или частично, какую-либо национальную, этническую, расовую или религиозную группу как таковую: убийство членов такой группы; причинение серьезных телесных повреждений или умственного расстройства членам такой группы; предумышленное создание для какой-либо группы таких жизненных условий, которые рассчитаны на полное или частичное физическое уничтожение ее; меры, рассчитанные на предотвращение деторождения в среде такой группы; насильственная передача детей из одной человеческой группы в другую. Источник: Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН об утверждении Конвенции о предупреждении преступления геноцида и наказания за него. http://www.memo.ru/PRAWO/w_70.htm http://podkarpatrus.livejournal.com/ о применении термина и признании геноцида 1. сша не признаёт геноцида армян и греков в турции (1915-21 гг) только по причине того что турция стратегический союзник сша все официальные лица сша называют события 1915 года - трагедией катастрофой но подчёркивают что слово геноцид в данном случае неприменимо. только представьте себе - геноцид нескольких тысяч албанцев в косово для сша очевиден. а геноцид полутора миллиона армян и 800-т тысяч греков в турции - нет... о каком признании актов геноцида совершённых грузией в южной осетии и абхазии может сейчас идти речь если грузия саакашвили - ещё более актуальный сегодня союзник сша чем турция. а значит и признать независимость абхазии юго-осетии они не могут. стоило ли россии вести себя так же? полагаю карт-бланш выданный сша грузии даёт ей шанс не только уничтожить всех осетин с абхазами но под сурдинку и армян джавахка с азербайджанцами борчалы (основные нац меньшинства нынешней грузии). ну это так. чтобы им в тбилиси и вашингтоне два раза не вставать 2. интересна в свете этого позиция изаиля по вопросу геноцида тех же армян не говоря уже об актах геноцида осетин и абхазов в грузии. евреи израиля - народ пострадавший от геноцида больше всех в мире и ещё не так давно - до сих пор отказываются признать уничтожение армян из-за ... стратегического союза с турцией (!) шок - это по-нашему - не считаете? какой вы правды хотите от мира с подобной блокадой совести и мозга? какого суда или признания ждёте от нато-блочных и озабоченных только собой. живущих только своими нац.кошёлками а не извините за подкид правдой мира! и надо ли стоять перед этой сволотой потупясь / нагишом и с пустыми руками бормоча это ничаго... это оно ... чего уж совсем ...того этого ....барин http://lesgustoy.livejournal.com/873437.html Дискриминация (лат. Discriminatio — различение) — ограничение прав части населения по определённому признаку. Ограничение прав может быть подкреплено законодательством (правовая, де юре), принятой в стране религией, или может основываться исключительно на сложившихся моральных нормах (неофициальная, де факто). В качестве признака может выступать любое значимое отличие личности, например, раса, национальность, пол, религиозные убеждения, сексуальная ориентация, возраст, инвалидность, род занятий, состояние здоровья. В данном случае - налицо расовая дискриминация, подкреплённая законодательно Дискриминация (лат. Discriminatio — различение) — ограничение прав части населения по определённому признаку. Ограничение прав может быть подкреплено законодательством (правовая, де юре), принятой в стране религией, или может основываться исключительно на сложившихся моральных нормах (неофициальная, де факто). В качестве признака может выступать любое значимое отличие личности, например, раса, национальность, пол, религиозные убеждения, сексуальная ориентация, возраст, инвалидность, род занятий, состояние здоровья. Вопрос о том, что является, а что не является дискриминацией, достаточно запутан и не имеет однозначного решения. Традиционно под дискриминацией понимали ограничение прав по признакам, которые «не являются приемлемыми и подходящими основаниями в условиях, в которых они имеют место»[1], но сама «приемлемость» не имеет точного определения. Обычно считается неприемлемым ограничение прав по признакам, которые объективно не влияют на способность человека к реализации этих прав. Так, раса, национальность, сексуальная ориентация, политические или религиозные убеждения, в значительной степени — пол — обычно не влияют непосредственно на способность человека к выполнению определённой работы, поэтому учёт их при решении вопроса о предоставлении работы не обоснован и может считаться дискриминацией. С другой стороны, например, мужчины и женщины, в силу различной физиологии, могут быть более или менее пригодны для определённой работы: женщины в среднем физически слабее[2], а в случае наличия в производстве вредных факторов более подвержены опасности возникновения неблагоприятных последствий у потомства, но при этом лучше подходят для работ, требующих длительной концентрации внимания или предъявляющих повышенные требования к тактильной чувствительности[3][4]. Вследствие этого ограничения на допуск к определённой работе по половому признаку могут не признаваться (и преобладающим мнением не признаются) дискриминацией. Точно так же ограничение прав детей, инвалидов, лиц с психическими нарушениями часто находят обоснованную поддержку, отрицающую отнесение таких ограничений к дискриминации. Такое же мнение преобладает относительно повсеместной практики недопущения к управлению автотранспортом лиц с недостаточно острым зрением и слухом — эта практика основана на объективной ограниченности возможностей таких людей и направлена на обеспечение безопасности окружающих. Обычно такие спорные случаи отображены в законодательствах демократических государств, хотя абсолютно единогласного мнения по таким вопросам в среде специалистов права никогда не было. Возрастную и половую дискриминацию чаще всего связывают с рынком труда. Так, на первом собеседовании кандидата в первую очередь отбирают по простым очевидным характеристикам: пол, возраст, национальность, наличие образования. Наличие возрастного потолка лучше всего прослеживается в сфере продаж. Так, по данным компании «Аванта Персонал», на рынке ТНП и IT-рынке доля трудоустроенных старше 45 лет составляет 0 и 5 % соответственно, на строительном рынке она достигает 20 % — максимальный показатель из всех проанализированных сфер рынка труда[5]. Существует мнение о необходимости так называемой «положительной дискриминации» — предоставления традиционно ущемлённым слоям общества некоторых преимуществ. Но вопрос справедливости, законности и целесообразности положительной дискриминации не является окончательно решённым. В частности, обсуждение в Верховном Суде США правомочности законов, гарантирующих неграм льготные условия при поступлении в университеты, несмотря на худшие среднестатистические показатели абитуриентов чёрной расы, выявило среди членов Суда сторонников противоположных точек зрения на этот вопрос. ООН и многие другие международные организации ведут борьбу со всевозможными формами дискриминации. В частности, провозглашены специальные международные дни — Международный день борьбы с гомофобией, Международный день борьбы за ликвидацию насилия в отношении женщин, Международный день мигранта, Международный день памяти жертв работорговли и её ликвидации, Международный день борьбы за ликвидацию расовой дискриминации.
Ответов - 18
rusinkomisiy: Краткий анализ украинского государственного "Плана мероприятий по уничтожению русинов" Самое первое подтверждение того что «План» до сих пор действует - это не признание русинов как народа. Не смотря на непрекращающиеся обращение русинских организаций к Президенту, Верховному Совету Украины, Кабинету Министров Украины! «Ноль на массу!?» Как так получилось что все время были подкарпатские русины и вдруг они стали украинцами из чудесной Украины. В 1992 г Закарпатский областной Совет вынес решение о признании русинской национальности и обратился в Верховную Раду Украины с просьбой решить этот вопрос на государственном уровне (Закарпатский областной совет ІV созыва , на основании решений районных советов, обратился в ВР Украины с ходатайством признать национальность русин в Закарпатье). Но ВР, вопреки собственным законам и международному праву, до сих пор не восстановила русинскую национальность. Во - вторых в результаты областного референдума 1991 даже при фальшиво-построенной Кравчуком формулировкой для референдумагода проводившегося одновременно с общеукраинским всячески замалчиваются. Более того, упоминание результатов воспринимается не иначе как попытки русинских сепаратистов отколоть Закарпатье! А с учетом неудавшейся территориально - административной реформы 2005 года, где Закарпатье вопреки результатам референдума пытались принудительно присоединить к Галиции. А ведь во время всеукраинского референдума 1 декабря 1991 года, когда был поставлен вопрос о суверенитете страны, 93% закарпатцев проголосовало за самостоятельное украинское государство. Но сегодня уже мало кто вспоминает, что в тот же день 78% населения проголосовало за создание на территории области специальной самоуправляемой территории - как субъекта в составе независимой Украины. То есть фактически - за автономию. Результаты референдума были утверждены только через два года - в 1993-м, но до сих пор Закарпатье так и не объявлено самоуправляемым регионом. В - третьих Старый режим сфальсифицировал результаты переписи, при проведении переписи населения переписные листы были составлены таким образом, а переписчики проинструктированы «так», что ожидать иных результатов было бы чудом! В Закарпатье русинов насчитывается 700 - 800 тысяч человек. То есть 60 - 65 процентов всего населения области. В семьях и между собой они говорят на родном языке, танцуют, поют песни и коломыйки (частушки), как танцевали и пели их предки. Но официально - по итогам последней переписи населения на Украине - (2001 год) русинов в области официально в 75 раз меньше - 10 900. В - четвертых украинские спецслужбы разными способами внесли раскол в существующие русинские организации. После большого раскола русинского движения на Сойм Подкарпатских Русинов и Народную Раду. В 2006 году была предпринята попытка очередного раскола движения с отбором Русинского Дома в Ужгороде! В - пятых в СМИ госчиновники до сих пор проявляют наглость, называя русинов в унизительных тонах тем самым, проявляя расизм в отношении русинов. В - шестых началось наступление на русинскую культуру в Закарпатье. "Літературна Україна" від 20 липня 2006 року в матеріалі "Сам в капелюсі" грубо унижает классика русинской литературы Ивана Петровция. Набирает оборотов скандал между „политическим украинцем", как его назвал в газете„Моя новинка" писатель В.Феденишинец председателем Закарпатського обласного отделения союза писетелей Украины Петра Ходанича и автором современного русинского языка, русинским писателем, переводчиком Иваном Петровцием. В то же время уничтожение русинской культуры происходит и на другом фронте. Днями ( галицкими политическими вандалами)снято мемориальную доску в бронзе в знаковом историческом месте (кафедральный собор) гениальному будителю карпаторосов Александру Духновичу. Данный акт вандализма русины расценивают как открытое наступление. Русины не застрахованы от дальнейших актов вандализма, над деятелями науки, культуры, истории. Прочь грязные руки от тысячелетнего русинского духа О поддержке русинов, образовательной и другой национальной инфраструктуре национального меньшинства Украины в Закарпатье просто умолчим, потому что сказать особенно нечего. Ромы Закарпатья имеют намного больше! http://podkarpatrus.livejournal.com/
rusinkomisiy:
rusinkomisiy: Русины обнародовали результаты экспертизы: за 16 лет Закарпатью нанесен ущерб около 20 миллиардов долларов 5 апреля 2008 года в Мукачево, в русинском Доме, состоялся Форум русинской общественности Закарпатья где Ладислав Лецович председатель областного общества Подкарпатских Русинов который, в своем выступлении, как и другие выступающие, обнародовал результаты экспертных оценок громадного ущерба, нанесенного нашему краю за последние 15 лет. Он дал небольшое интервью нашему сайту. Ладислав Васильевич что за данные Вы обнародовали на Форуме русинской общественности? Как уже было ранее изложено в правовом обосновании к Декларации от 15.12.07 г. и в принятой 28 марта 2008 года Экономической Доктрине, как и в решениях Форума Русинской общественности 5 апреля 2008 года, украинское управление "территорией русинов на юг от Карпат" не легитимно и ущербно. В этой связи Украина должна признать факт нелегитимного управления и возместить ее жителям нанесенный ущерб(начиная с 1 декабря 1991 года). Экспертами оценены убытки, которые причинил нелегитимный режим, с включением сюда всего, что было за это время разрушено, уничтожено, отнято и необратимо потеряно. Сейчас все это оформляется юридически и и готовится к подаче в международный суд. За последнее тысячелетие наш край не знал такого громадного материального ущерба, как за последние 15 лет. Пережил опустошительные нашествия самого разного характера-как антропогенные так и природные: войны, пожары, паводки, ветровалы. Но их последствия были более локальными и менее разорительными. Нынешние можно сравнить с проведением широкомасштабных военных действий на уровне югославских, к счастью с меньшим количеством человеческих жертв. В какой части нанесен наибольший ущерб? Как уже было отмечено в Подкарпаторусинской Экономической Доктрине, а также выводам экспертов, бюджет Закарпатья на порядок меньше сумм зарабатываемых Закарпатьем. Остальные деньги Украина просто забирала у Закарпатья. За 16 лет у Закарпатья таким образом забрано более 16 миллиардов долларов США. Очень много было разговоров о ущербе нанесенном лесному хозяйству Закарпатья. Действительно, скажу фактами, наведенными в Доктрине. Показываю: основное природное богатство края. Если еще в 1936 году площадь под лесом составляла 48,5% всей территории края (612,338 га), то за последние 10-15 лет она сократилась на 20%. Варварские, сплошные рубки (по площадям) в условиях хрупкого экологического равновесия гор, привели к необратимым прцессам - эрозии гумуса (плодородного слоя) и понижение верхней границы приполонинных лесов на 100-130 метров. Сплошные рубки на площади около 140 000 га привели к безвозвратной потере 31 600 000 м.куб древесины из них около 8000 000 зрелых пород (2 млрд.дол.США) и существенного изменения сортов пород. Если в 1936 году бук занимал -58,8% от общей площади под лесом, ель-25,4%, дуб 7,9%, пихта 3,7% то сегодня вырубленные под корень участки заростают кустарником. Непосредственно с вырубкой связано и другое горе - паводки. Т.е. вы говорите о прямой зависимости вырубка лесов и появление паводков? Да конечно. Не успели горяне Закарпатья залечить раны после наибольшего в 20 столетии закарпатского паводка осенью 1998 года, материальный урон, от которого, составил более 500 млн. грн.(по заниженным оценкам украинских экспертов) и жертвами которого стало 17 человек, как 4-15 марта 2001 года опять повторилась экологическая катастрофа. Она охватила почти всю равнинную, наиболее густо заселенную часть Закарпатья с наиболее плодородными почвами. По предварительным данным уничтожено 1240 домов, подтоплено 32699, повреждено 28 железнодорожных и 14 участков автомагистралей. Уничтожено 3 и повреждено 5 больших мостов. Погибло 9 человек. В пострадавших от паводка районах выявлено 17,5 тысяч больных, 3977 среди которых дети... Материальный урон уже сейчас превышает 300 млн.грн... Ноябрьский паводок 1998 года в Закарпатье признано катастрофической для всей Украины, мировое сообщество называло его вторым в мире по величине разрушений за последние 10 лет. А вот, по оценкам независимых международных экспертов, паводок нанес Закарпатью убытков на общую суму более 1,5 млрд. долларов США. В последнее время Закарпатье содрогают земельные скандалы, каковы оценки экспертов по земельным вопросам в Закарпатье? Самое ценное, что есть у русинов - их земля. В Закарпатье на 1 человека припадает 0,13 га. орной земли, в Украине 0,78 га, в мире 0,32 га.И если учесть, что только в прошлом году чужие "добродії" продали чужую землю в нашем крае, которой было продано, вот смотрите данные: от 6 до 7 тысяч гектаров. Кстати, стоимость годовой аренды гектара земли, например, в местах базирования МинОбороны можно оценить в пределах от 10 000 до 40 000 долларов США в год за гектар (европейские цены аренды, по меньшей мере раз в 5 выше). Без доступа к данным о площадях занятых в крае военными обьектами и воинскими частями, аэродромами и другими обьектами сложно оценить сходу величину ущерба, но сам принцип важнее размера компенсации. Отдельной строкой стоит загрязнение почв. Как быть с этим? И это отражено в документе. Итак... с февраля 2005 года на фоне эйфории от помаранчевой революции на территорию края транзитом через Венгрию, завезено и сброшено в самых невероятных уголках края 4000 тон смесей особо токсичного вещества "Премикс". В его состав входят тяжелые металлы Ni - 8 ПДК(предельно допустимой концентрации), Pb- 8 ПДК, Zn-220 ПДК, Cu-1000 ПДК. …и, наверно, не только «Премиксами»? Мы, подкарпатские русины, крайне обеспокоены вводом в эксплуатацию обогатительной фабрики при Мужиевском месторождении полиметаллических руд. И эта информация отражена здесь. Позирайте! Хотя и пространно, но послушайте, как звучит текст документа. Насколько нам известно, при обработке золота из полиметаллических руд происходит загрязнение окружающей среды чрезвычайно опасными солями тяжелых металлов, отходами производства и химическими реактивами, применяемыми в процессе обогащения руд. Робота комплекса оказывает чрезвычайно негативное влияние на все живое, и в первую очередь на людей. Отравляются сады и виноградники, почвы, воды и воздух. Из информации о состоянии здоровья населения, проживающего вблизи предприятий аналогичного назначения на Алтае, в Казахстане, Киргизии и др., следует, что в произрастающих там растениях, овощах и фруктах, в молоке и внутренних органах крупного рогатого скота содержание свинца, кадмия, цинка многократно превышает предельно допустимые концентрации. Все это приводит к существенному росту онкологических заболеваний. 85% детей рождаются больными, а у 60 отмечается поражение центральной нервной системы. Продолжительность жизни в промышленных зонах на 8-10 лет ниже, чем средние показатели по республикам и на 10-17 лет – в сравнении с развитыми странами. Смертность, связанная с неблагоприятной экологической обстановкой, составляет 20 %. У людей крошатся и выпадают зубы, анемия у детей в возрасте до года за последние 10 лет возросла в 23 раза... А какими, Ладислав Васильевич, такими государственными интересами можно оправдать рождение больных русинских и венгерских детей? Нет, мы решительно не хотим чтобы наши русинские жены рождали желтых “свинцовых” детей. Широкая общественность вряд ли знает о заключении обязательной в таких случаях государственной экологической экспертизы. Да и я до недавнего времени понятия не имел, что там работают без экспертизы. Все покрыто тайной и “экологической секретностью”. Удивляет позиция, занятая областной и районной администрации, которые были инициаторами строительства объекта. Хотя в этом нет ничего удивительного. В числе акционеров государственной акционерной компании “Украинские полиметаллы” числятся представители областной и районной администрации. Чиновники всех рангов, начиная с сановных киевских и кончая услужливыми районными, торгуют нашим существованием, чтобы, выжав сверхприбыли, загрязнив наши участки, отравив воздух и воды, оставив после себя смертоносное поле, исчезнуть вслед за долларами, вложенными ими в швейцарские банки. Доллары осядут в карманах сильных мира сего, а простым русинам и их потомству достанется только отрава. А бесплатно лечить нас уже никто не будет. Владислав Васильевич! А, как Вы думаете, кто дал им, чиновникам, право распоряжаться здоровьем и жизнью наших людей, простых русинов? Никто, кроме Господа Бога! Верю, что Бог нам поможет. А вот документ в моих руках. Тут наведены данные. Неужели нам мало яда, содержащегося в продуктах питания, поставляемых нам из Чернобыльской зоны? Народ пытаются успокоить, что в Береговском районе будут созданы рабочие места. Нет, русины, я уверен, решительно не согласны расплачиваться за предоставление нам работы, за которую месяцами не выплачивают зарплату, нашим здоровьем и здоровьем наших детей и внуков, правнуков. Обсуждать этот вопрос так же нелепо, как и рассуждать: что питательнее, мышьяк или цианистый калий? Кроме того, на предприятии трудоустраиваются шахтеры Калушского шахтоуправления и “специалисты” – выпускники Львовского технического университета. Неужели их посылают на такие рабочие места, заведомо зараженные тяжелыми металлами. Хотя, замечу, я не скупой и не националист, но мне больно, почему в Закарпатье люди из-за перевала на 95% работой обеспечены, а мы, русины, менее 30%. По мнению специалистов, данные которых отражены в нашей Доктрине, любовно возделанные руками наших предков виноградники и садовые участки, наши земли и колодцы с питьевой водой будут отравлены на тысячи лет. У нас, подкарпатских русинов, нет альтернативы активной борьбе за наши права на нашу землю. Ведь эмигрировать мы не можем, так как за последние годы мы обнищали, а купить наши дома и участки в этой ситуации никто не захочет. Но мы не хотим быть обреченными на истребление и вымирание. Мы не хотим быть заложниками политических, биржевых и спекулятивных игр вокруг Мужиевского золота. И что Вы требуете от Киева? Мы, подкарпатские русины, требуем, цитирую документ-Доктрину: 1. Провести независимую общественную экологическую экспертизу Мужиевского комплекса с участием международных экспертов. 2. Предотвратить антропогенное воздействие при добыче и переработке природных ресурсов, которые могут нарушить баланс хрупких горных и водных экосистем. 3. Возместить весь ущерб, уже причиненный природе и здоровью людей, с учетом всех долговременных последствий, за счет компаний, эксплуатирующих природные ресурсы; 4. Все заключающиеся проекты и договоры на разработку месторождений принимать с участием общественных организаций и населения, с выдачей гарантий, страховых полисов всем жителям этого региона. Никакое золото не может заменить нам землю наших предков-русинов. А к каким международным организациям Вы хотите обратиться? Конечно, ко всем европейским правовым институтам. Настойчиво призываем, как мы это указали в тексте Доктрины, мировую общественность, неправительственные организации, международные экологические движения, “Greenpeace”, Европейский экологический союз оказать содействие в проведении независимой экологической экспертизы. А какое обращение Вы хотите сделать органам местного самоуправления и к таковым же в Венгрии? Обращаемся к депутатам всех уровней с требованием не допустить экологического геноцида русинского народа, остановить преступную деятельность чиновничьей рати. Обращаемся к соседям из прилегающих районов Венгрии с призывом поддержать нас в нашей борьбе. Опасность отравления воздушного и водного бассейнов грозит и вам, нашим соседям, не в меньшей мере. Отравы всем достанется. Река Боржава впадает в русинскую Тису так же, как и реки Сомеш и Лэпуш. Второй экологический катастрофы многострадальная Тиса уже не выдержит. Желаю посетителям русинского сайта счастья и здоровья и понимания наших русинских домагательств, ничего не имеющих общего с надуманным сепаратизмом, который насильно клеят нам и СБУ и националисты. Мы не сепаратисты! Мы - Русины! Мы - дома! Мы заставим всех считаться с нами! С нашей стороны европейское уважение к другим народам гарантировано. Таков наш русинский мирный но справедливый менталитет. http://www.rusin.forum24.ru/?1-3-0-00000053-000-0-0-1219663007 Госдума готовит поправки в Уголовный и Уголовно-процессуальный кодексы, которые позволят отбирать у преступников любое имущество, законность приобретения которого они не смогут доказать. Таким образом, депутаты рассчитывают окупить расходы на борьбу с преступностью, составляющие около триллиона рублей в год. В первую очередь презумпции невиновности лишат чиновников, так как это позволяет сделать конвенция ООН.
rusinkomisiy: Адинистративная реформа в Украине Самое интересное что в прошлом году газета "Правозахист" провела детальное расследование в контексте Закарпатья административная реформа "а ля Галиция". Суть админреформы закарпатцы уже поняли давно. В конечном итоге они должны быть силой подчинены Львову!!! И оказывается не зря… Наша песня нова нова… начинаем ее снова! Административная реформа – комплекс мер, которые ставят своей целью поднятие эффективности системы публичного управления в государстве. Территориальная реформа - комплекс мер, направленных на оптимизацию территориальной основы деятельности государственной власти и местного самоуправления. Административно-территориальная реформа – это системное объединение первого и второго. Административно-территориальную реформу можно провести в любой стране только при условии видения обществом картины будущего, глубокой подготовки, продолжительного срока и публичности процесса. «Сшивание» страны по горизонтали, в том числе путем создания максимально самодостаточны девяти краев за принципом инфраструктурного единства и общности интересов развития, в том числе путем привязки новых границ регионов к большим национальным и транснациональным инфраструктурным проектам. Внедрение принципа равномерного развития территорий, устранения причин чрезмерного перетекания ресурсов в пользу столицы. Определение специализации краев и передача соответствующих ресурсов, которые обеспечивают общеукраинскую и международную специализацию краев. Создание новых границ округов: военных, судовых, прокурорских, министерства внутренних дел и службы безопасности. Есть ли у Закарпатья аргументы не вписывающиеся в вышеуказанную украинскую административную доктрину!? Чтобы не было что «волк все кушает и никого не слушает…» т.е. закарпатцев как быдло погонят в Галицию!? После таможни и закарпатские газотранзитные магистрали тоже переподчинят Львову Главный элемент значимости Закарпатья в общеевропейском контексте в ближайшие 10—20 лет – газ. Точнее транзитные газовые магистрали проходящие через Закарпатье. Все с ужасом до сих вспоминают попытки проведения территориально-административной реформы "а ля Безсмертный-Наша Украина" когда Закарпатье пытались силой загнать в Галичину. Самое интересное что тогда не только Закарпатье выступило против Галицкой метрополии но и Волынь. А недавно лидер НУ Кириленко в програме С.Шустера "Свобода слова" заявил о том, что Верховный Совет 4-го созыва следовало распустить еще в 2005 году потому что они мешали проведению административно-териториальной реформы. Сколько волков не корми они вс е в лес смотрят! очень странно, если не сказать жестче, смотрелась неудачная территориально - административная реформа 2005 года, когда Закарпатье вопреки результатам референдума пытались принудительно присоединить к Галиции. http://hasoprotivlenie.livejournal.com/
rusinkomisiy: Венгерский телеканал о событиях в Ужгороде 12 марта 2008 года http://www.dunatv.hu/felsomenu/nettv?video=1_421253
rusinkomisiy: Фальсификация результатов переписи населения «Мільйон закарпатських українців”, – громогласно вещает одно из наших областных изданий. „Перепис 2001 року проводився за найдемократичнішою з усіх можливих форм. Не було визначено переліку національностей, і кожен міг записуватися як хотів. Хоч марсіанином! Після десяти років пропаганди русинства мільйон закарпатців записалися українцями і тільки десять тисяч русинами.” После такой туповатой лапши хотелось бы „спеціяльно” для малочисленной галицкой общины Закарпатья, которая до сих пор в лесу и только пишет (а не читает и анализирует, в отличие от подкарпатских русинов), повториться, а именно вернуться к „ПЛАНЕ МЕРОПРИЯТИЙ по решению проблем украинцев русинов» , в частности к пункту 3, где говорится: «….на живую традицию давнего самоназвания "русин", что может повлиять на результаты такого опрашивания и дальнейшую политическую интерпретацию его следствий (проведенное в Восточной Словакии подобное опрашивание дало так называемые "законные основания" для признания русинов Словакии отдельной нацией)», а также к пункту 10 того же документа: «... Осуществить предупредительно-розъяснительную работу…». Так что относительно демократичности я бы на вашем месте тихо сопел в две дырочки… И особенно относительно «престарілих осіб»! Закарпатец от деда-прадеда, который живет и работает в Закарпатье, обозначив себя русином, рискует в течение двух-трех недель оказаться безработным. Ведь «План…» до сих пор не отменен и только пенсионеры могут открыто говорить то, что они думают! Обучение во Львове «оставило глубокий след» у некоторых, но мы подобное уже переживали. При правлении в Закарпатье Венгрии было модным пристать к сильному и говорить только на венгерском, а простолюдинов считали быдлом, при СССР модно было изъясняться на русском, сейчас модно – на украинском. Но о таких великий Шевченко говорил: „Німець каже: Ви моголи. – Моголи, моголи...” Кто-то кому-то диагноз хочет выставить, очень логично. Но однозначно надо начинать с себя. Нереализованные амбиции, какое-то похабное порнографическое графоманство... Чтобы расставить точки над «і», проанализируем еще один преинтереснейший документ – стенограмму «ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ТРЕТЄ Сесійний зал Верховної Ради України. 10 липня 2001 року.». И тогда многое станет на свои места. Представим некоторые выдержки из выступлений! Депутаты, оказывается, как в воду глядели. Вот нардеп Попеску: «І друга проблема — стосовно русинів. Русини самі себе визначають русинами, але потім їх включають у рядок — “українці‚ в тому числі русини”. Я вважаю, що ці проблеми потрібно вирішити для того, щоб у нас не було подвійного стандарту. Голова Державного комітету статистики Олександр Григорович Осауленко: Це питання надзвичайно довго і детально опрацьовувалося під час підготовки до перепису населення, відбулося широке обговорення питання про визначення етнічної номенклатури, підходів до її вивчення. При цьому в обговоренні брали участь представники ряду громадських об’єднань, національних меншин, у тому числі і Русинське товариство імені Кирила і Мефодія, Організація карпатських русинів та інші громадські організації, які об’єднують русинів Закарпаття. У результаті підготовлено перелік національностей та мов, який буде обліковуватися під час перепису населення. Цей документ зараз має офіційний статус, він підготовлений Академією наук, відповідними інститутами, пройшов детальне обговорення в усіх зацікавлених організаціях, у тому числі і в Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Передбачається, що під час перепису етнічна ознака буде заноситися в переписний лист у порядку самовизначення. Таким чином, якщо людина вважає себе русином, то в переписному листі буде зроблений відповідний запис. Інша справа, як це буде розглядатися вже під час обробки результатів перепису населення. Зараз планується, що всі субетнічні групи будуть віднесені до складу основних національностей, як це і передбачається в міжнародній практиці, хоча це питання може надалі обговорюватися. Ніколаєнко С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Як бути з сотнями тисяч, якщо не мільйонами, працездатного населення, які сьогодні вже за межами України? Частина з них просто поздавали квартири, частина покидали будинки. Як ми їх врахуємо і як ми готуємося до цього? Осауленко О.Г. Що стосується нелегалів. Це дійсно дуже непроста проблема. Хоча вона не є специфічною проблемою лише України. Подібні проблеми тією чи іншою мірою існують і в інших країнах, перш за все в країнах СНД. Тому світова практика напрацювала підходи до перепису такої категорії населення. Скажімо, якщо в сім’ї є людина, яка виїхала за межі місця проживання для роботи, то дані про неї будуть записані зі слів членів сім’ї, якщо вони здатні дати повну інформацію про цю особу. Якщо, скажімо, виїхала вся сім’я, то дані можуть бути взяті або в житлово-експлуатаційній конторі, або в керівництва управління цього будинку, якщо вони є‚ і так далі. При цьому для цієї роботи будуть залучатися співробітники органів внутрішніх справ, органів соціального забезпечення, громадських організацій. Є спеціальна інструкція з цього приводу, є підходи, які дозволяють врахувати це населення. Облік нелегалів. Я вже відповідав частково на це запитання, ще раз повторюся. Проблема складна, але міжнародна переписна практика (а ця проблема існує не тільки в Україні, а і в інших країнах) напрацювала певні підходи, які з тією чи іншою мірою надійності дозволяють переписати цей контингент населення, який зараз знаходиться за межами України. Я про це вже говорив. Є спеціальні інструкції, я готовий вас з ними особисто ознайомити. Ми залучаємо до цього не тільки органи внутрішніх справ, але й органи соціального забезпечення — усіх, хто може мати ту чи іншу дотичну, а якщо можна‚ то і пряму інформацію про населення. Дані про населення будуть збиратися зі слів членів їх сімей, якщо вони здатні дати ці відповіді. Якщо ні, то дані будуть братися в житлово-експлуатаційних конторах, домоуправліннях і так далі. Є механізм, він не ідеальний‚ але він повинен спрацювати. Головне джерело отримання інформації про таких людей у зв’язку з тим, що їх не буде фізично під час перепису‚ — відповіді членів домогосподарств, членів родин, у яких вони проживають, але на даний момент відсутні. Це дозволяється законом про перепис. Ми приходимо в сім’ю, член якої нелегально чи легально перебуває за кордоном, і зі слів членів сім’ї формуємо ці дані. Якщо члени сім’ї можуть відповісти, вони повинні відповісти згідно із законом. А якщо вони не мають повної інформації, то ми звертаємося до тих органів, які оформляли цей виїзд‚ — до органів внутрішніх справ, візового контролю і так далі — і беремо звідти відповідну інформацію. Друге запитання. “Чи буде під час проведення перепису проводитися моніторинг щодо національностей та рівня володіння державною мовою громадянами України?” Обов’язково буде. У другому пункті, де йдеться про мову, запитується: “Чи вільно ви володієте українською мовою?”. І кожний громадянин буде зобов’язаний відповісти. Там три питання. Друге з них стосується якраз державної мови. І громадянин повинен буде відповісти: “Так” чи “Ні”. І тоді ми будемо знати, скільки людей вільно володіє, а скільки ні і так далі. Що стосується міграції як у межах країни, так і за межі країни, то це знову-таки визначається на підставі даних органів внутрішніх справ, листів прибуття-вибуття населення. Є блок запитань від Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин‚ підписаних Чубаровим Рефатом Абдурахмановичем — першим заступником голови Комітету, а також відповідне запитання від Карпова Олександра Миколайовича — керівника фракції Народно-демократичної партії. Запитання такі. “Чи враховані пропозиції громадських об’єднань національних меншин України до переліку основних національностей для розробки даних про етнічний склад населення під час проведення перепису?” Друге запитання. “Якою мірою під час проведення перепису 2001 року будуть враховані наявність і чисельність у складі національностей України окремих субетносів?” Третє запитання. “Як буде сформульоване питання про мови? Чи дозволить таке формулювання повністю окреслити стан та проблеми, пов’язані з функціонуванням державної мови і мов національних меншин у різних сферах життя суспільства?” І запитання від фракції Народно-демократичної партії. “Яким чином буде визначатися національність громадян, якщо в паспорті громадянина України відсутня графа “національність”? Я вже частково відповідав на ці запитання. Вони надзвичайно принципові і, дійсно, пов’язані між собою, тому я, якщо можна, відповім на них одразу, одним блоком. Перш за все статтею 7 Закону України про Всеукраїнський перепис населення визначені основні методологічні, організаційні принципи перепису. І визначені вони відповідно до існуючої міжнародної практики: в ході перепису населення записи в переписних листах робляться виключно (я повторюю) зі слів опитуваних. Таке правило поширюється і на запитання стосовно етнічної приналежності та мовних ознак. Тобто під час опитування гарантується повне самовизначення населення щодо відповідей на ці запитання. При цьому дані фіксуються без їх документального підтвердження. Так прийнято в усіх країнах світу. За часів СРСР у нас перепис населення проводився так само. Потрібно також зауважити, що запитання, про які йдеться, відповідно до переписних стандартів вважаються надзвичайно делікатними, і опитування по них повинно проводитися з особливою коректністю і, можна сказати, акуратністю. Я вже сказав, що було проведено широке обговорення питання про визначення етнічної номенклатури, підходів до її вивчення під час Всеукраїнського перепису, яке тривало протягом декількох років. При цьому ми врахували по можливості пропозиції всіх зацікавлених сторін, у тому числі цілого ряду громадських об’єднань національних меншин України. В результаті цього обговорення сформувалась остаточна версія переліку національних мов, які будуть використовуватися під час перепису. Ці документи та відповідні коментарі до їх розробки, використання під час перепису були підготовлені Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Рильського Національної академії наук. Ці документи були спеціально обговорені на науково-практичній конференції, яка відбулася за результатами пробного перепису у вересні 1997 року. Після опрацювання у березні 1999 року вони були направлені для висловлення зауважень і пропозицій на адресу органів влади, наукових установ, громадських організацій, до компетенції яких належать вказані питання, зокрема у відповідний комітет Верховної Ради, в Міністерство культури і мистецтв, Держкомітет у справах національностей і міграції, Інститут держави і права, Всеукраїнське товариство “Просвіта”, Всеукраїнське громадське об’єднання захисту конституційних прав і свобод громадян та інші. Було знову-таки організовано широке обговорення на місцях із залученням представників місцевих органів управління, регіональних наукових закладів та громадських організацій. Незважаючи на це, Кабінет Міністрів у березні 2000 року доручив Національній академії наук створити спеціальну комісію з провідних вчених для додаткового розгляду вказаних питань, тому що все-таки висловлювали якесь незадоволення, надходили скарги в основному від громадських організацій, субетнічних меншин. Комісія оцінила остаточну версію переліку національних мов як такий, що відповідає національним інтересам України та нормам міжнародного права, а також прийнятій в Україні класифікації етнічних спільнот і мов. Ці документи у червні минулого року були розглянуті і схвалені на засіданні Міжвідомчої комісії сприяння проведенню Всеукраїнського перепису населення. Що стосується формулювання запитання про мовні ознаки, то, на нашу думку, редакція цього запитання у вигляді, передбаченому в переписному листі, зразок якого вам розданий, шановні народні депутати, у сполученні з іншими запитаннями програми перепису дозволить достатньою мірою вивчити проблеми, пов’язані з функціонуванням державної мови і мов національних меншин у різних сферах життя суспільства. Перепис населення проводиться добровільно, людина сама відповідає на ті запитання, які їй задають. І ніяким чином це не перевіряється. Є різні категорії населення. Є постійно проживаючі, тобто наявне населення. І з ними ведеться нормальна розмова (у них запитують‚ у яких вони родинних стосунках, скільки в них дітей, де вони працюють) для того, щоб створити уяву в цілому про загальні масові процеси в державі. На засіданні Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин 14 березня 2001 року за участю представників виконавчої влади і наукових установ були розглянуті деякі питання, пов’язані з проведенням Всеукраїнського перепису. Найбільші дискусії розгорнулися довкола переліку основних національностей для розробки даних про етнічний склад населення України при проведенні перепису 2001 року. Під час обговорення членами нашого комітету висловлювались окремі побажання та вимоги щодо внесення певних змін до цього переліку. Але при цьому хочу зазначити, що це засідання проводилося більше за ініціативою комітету і, на превеликий жаль, одразу після засідання основні документи, в тому числі і цей перелік національностей, були затверджені відповідними науковими та виконавчими установами. Я хотів би сказати й закликати і робочу групу Національної академії наук України, і Держкомстат знову повернутися до цього переліку національностей з метою уточнення‚ бо є певні перекручення назв національностей. Що стосується зауваження, яке зробив Рефат Абдурахманович Чубаров, то ми цілком з ним згодні‚ і найближчим часом це буде враховано, ми це виправимо. Пропозиція Івана Васильовича Попеску стосовно парламентського контролю за ходом перепису є дуже слушною. Ми цілком згодні, що має бути встановлений якийсь парламентський контроль у межах законодавчого поля за ходом перепису, щоб у нас не було ні сумнівів, ні непотрібних розмов на цю тему. Слід тільки знайти відповідний механізм щодо цього. На что, по нашему мнению, следует обратить внимание при ознакомлении с этим фрагментом стенограммы? Во-первых, слово «нелегал» упоминается 7 раз, слово «русин» 10 раз, «національність» 19 раз. А ведь минимально триста тысяч подкарпатских русинов были за пределами области в период проведения переписной кампании 2001 года!!! Второй момент. «План мероприятий» принят в 1996 году, а перепись проводилась в 2001 году. Сам план не отменен до сих пор. Третье. Те же учреждения, которые давали рекомендации относительно внесения в перечень языков и национальностей тех же русинов, значатся и… главными исполнителями в «Плане мероприятий…» Четвертое. Традиционный админресурс оказался ключевым моментом в избирательных кампаниях, которые проводились в Закарпатье. В канун переписи 2001 года один из руководителей райадминистрации в разговоре о предстоящем событии с нескрываемой бравадой сказал: «Проблем не будет! Русинов не будет!» Иначе как нарушением прав русинов, Конституции, законодательства по национальной политике Украины такую атмосферу трудно назвать. А если учесть, что в преддверии переписной кампании активистами русинских организаций в Закарпатье самостоятельно было собрано 107 тысяч подписей людей, которые идентифицировали себя как русины, то комментарии излишни. Подписные листы могут быть представлены хоть завтра в любую судебную инстанцию! И напоследок о результатах переписи в Словакии, точнее об их динамике. По данным переписи населения, проведенной в Словакии в 2001 году, в стране было зарегистрировано 24000 русинов, что гораздо больше, чем те 17000 человек, которые были зарегистрированы при переписи населения 10 лет тому назад. В 2002 году при переписи населения в Польше было зафиксировано 6000 представителей лемков (так называют русинов на местном диалекте). Официально установленная численность русинов не производит такого уж большого впечатления, однако общая тенденция роста кажется благоприятной для них: начав с малого, число представителей этой народности продолжает расти. http://rusinpresent.narod.ru/perepisnet.htm
rusinkomisiy: В принципе, если бы украинская власть начала конструктивный диалог (за 15 лет со стороны русинских организаций Закарпатья было предпринято около 10 официальных попыток но все тщетно), по вопросу законодательного оформления волеизявления 78% жителей Закарпатья на областном референдуме1991 года об автономном статусе Закарпатья, подкарпатские русины отнеслись бы к этому спокойно, но если власть всех уровней 15 лет игнорирует законодательное оформление результатов волеизявления , тут в советчики подкарпатские русины для начала берут прокуратуру. Далее подкарпатские русины будут использовать все средства, предусмотренные международным правом с обращением к РОССИИ, в Совет Европы, ООН, ОБСЕ. Как сообщает "Закарпатский калейдоскоп" Подкарпатские русины считают что невыполнение решений Закарпатского областного референдума 1991 года об автономии Закарпатья следует классифицировать как деяния, имеющие состав государственного преступления. В первую очередь к таким деяниям следует отнести игнорирование (бездействие) председателей Закарпатского областного совета разных созывов: Дорчинца, Устича, Иванча, Андруся. Прокуратуре следует провести расследование по бездеятельности вышеуказанных лиц. Кроме того к вышеуказанному списку относят и депутатов которые в угоду Кравчуку изменили текст на бланках для голосования. Кстати как и самого Кравчука! Список фамилий будет расти! Cогласно ст.60 Конституции Украины "Никто не обьязан исполнять явно преступные распоряжения или наказы. За отдание и исполнение преступного распоряжения или наказа наступает юридическая ответственность." Украина за годы независимости не приняла ни одного закона, направленного на восстановление национальных прав подкарпатских русинов, а высшими государственным институтами, саботируется реализация волеизявления подкарпатских русинов 1991 года. Ошибок и просчетов за 15 лет перебывания Закарпатья в составе независимой Украины в решении проблем подкарпатских русинов сделано очень много разными политиками. А некоторые из них пошли на государственное преступление!!! http://www.rusin.forum24.ru/?1-3-0-00000053-000-0-0
rusinkomisiy: Павло Гвоздик, Івано-Франківськ: "Суд досі розглядають як каральну машину" Суд досі ототожнюють з примусом, виконанням важких вироків, розглядають як каральну машину. Голова Апеляційного суду Івано-Франківської області Павло Гвоздик розповів про завдання, які стоять перед правосуддям, про необхідність змін у судах і про те, як і скільки заробляють судді. Відвідини суду на загал не викликають приємних емоцій. Система судочинства в радянські часи перетворила інструмент правосуддя на атрибут карального органу: стати перед судом тоді означало зробити перший крок до невідворотного покарання. Цей пережиток тоталітарної епохи залишився у масовій свідомості українців дотепер. Яким насправді є завдання суду? З цього запитання репортер “ГК” розпочав розмову з головою Апеляційного суду Івано-Франківської області Павлом Гвоздиком. Сьогодні стоїть завдання сформувати нове обличчя правосуддя. Суд досі ототожнюють з примусом, виконанням важких вироків, розглядають як каральну машину. Хоча в цивілізованому суспільстві суд - це спосіб вирішення конфліктів. Коли дві сторони не можуть знайти істини, задача правосуддя полягає в тому, щоб звести їх докупи, посадити за стіл переговорів, вивчити питання і прийняти рішення, яке дасть можливість усунути конфлікт. Сьогодні ж наша система орієнтована насамперед на те (так від неї вимагають), щоб швидко приймати рішення. На жаль, часто трапляється так, що суди поспіхом постановляють тисячі рішень, які не виконуються, а конфлікт залишається невирішеним. – Зараз багато говорять про потребу судової реформи... Законодавці не ставлять питання глибинного реформування. У кожному проекті судової реформи мова йде про три прості речі: хто буде призначати чи обирати суддю, як потім його притягнути до дисциплінарної відповідальності і як відбуватиметься призначення суддів на адміністративні посади. Фактично, обговорюються способи впливу на суд, а на загал це подається як велика реформа. Реформувати ж треба суди першої інстанції, які кожен день працюють з людьми. Зауважу, що навіть в роки війни, за німців, Станіславський міський суд розглянув дві з половиною тисячі цивільних справ, адже люди в будь-який час одружуються, приймають майно, ділять спадщину. Питання судової реформи за один день не вирішується. От у Польщі проводили реформу і дійшли висновку, що окремі суди треба ліквідувати. Як би це в нас відбулося? З такого то числа суд припиняє діяльність, всіх – звільнити або перевести на роботу в інші суди. А поляки прийняли рішення, що суд функціонуватиме до останнього працюючого судді. Тобто у наших сусідів настільки високо поставлений авторитет судової влади, що вони не знайшли можливим щось десь там скоротити. У нас же, коли треба було вплинути на суд у Мукачево під час виборів міського голови, то заради цього об’єднали два суди – Мукачівський міський та районний. Таке об’єднання відбулося по цілій Україні, зокрема, два наших суди попали під цю роздачу: Калуський і Коломийський. Хоча потреби такої великої не було і в принципі це об’єднання нічого не змінило: суди як були в одному приміщенні (не придатному), так і лишилися. – Як слід реформувати місцеві суди? Їм треба приділити увагу. Подумати, як вони взагалі повинні бути облаштовані. Не в плані меблів. Йдеться про доступність правосуддя і гласність, про які так багато зараз говорять. Це означає, що кожен громадянин повинен отримати можливість у зручний спосіб звернутися до суду, зайти будь-коли і слухати будь-яку справу. Сьогодні в Україні 6 тисяч суддів, з яких у судах першої інстанції – близько 5 тисяч. Це значить, що у нас повинно бути 5 тисяч залів судових засідань. В Івано-Франківському міському суді є зали для кожного судді, але в Україні таких судів одиниці. Скажімо, в Тисменицькому суді на 4 суддів – один зал. Один зал є в Коломиї, хоча суддів там більше десяти. Якщо не буде створено комфортних умов для слухання судових справ, всі наші заяви про доступність, про гласність будуть голослівні. Окрім реформи суду першої інстанції, необхідно навчати дітей основ правосуддя. Скажімо, так, як це роблять в Америці чи Канаді, де малесеньким в дитячих садочках на рівні іграшок демонструють, як функціонує судова система, як виглядає суд присяжних тощо. Маємо підняти правосвідомість населення. Нам буде простіше вирішувати конфлікти між людьми, якщо вони будуть обізнані, розумітимуть, що я можу зробити, а що не можу. Тоді від судді не будуть вимагати неможливого. На жаль, у нас рівень юридичної допомоги населенню надзвичайно низький, хоча й коштує вона чимало. – Чи судова гілка влади незалежна від сторонніх впливів? Суд має бути поставлений в такі умови, коли б він міг працювати без зовнішнього впливу. Зокрема, повинно бути методичне і незалежне від інших гілок влади фінансування. Сьогодні фінансуємося з бюджету, в якому затверджені витрати на судову владу. Фінансування становить 60 відсотків від потреб. Щоправда, зараз ситуація значно краща, ніж тоді, коли кошти надходили через Міністерство юстиції. У той час я був головою міського суду і пам’ятаю, як у 1998 році на забезпечення правосуддя нам виділили 1068 гривень. Щодо впливу на цілу судову систему, то він може здійснюватися тільки на рівні законодавця. Реалізувати вплив через вертикаль судової влади нереально. Якщо хтось намагається впливати, то робить це конкретно на якогось суддю. – На Вас особисто намагалися впливати? Суддя в цьому плані дуже вразливий. Свого часу, коли я ще був молодим суддею, розглядав одну справу, і до мене під’їхав один працівник міліції. Він займав серйозне становище в міліцейській ієрархії і намагався розказати мені, яким в мене може бути майбутнє, якщо я вирішу справу не так, як їм хочеться. Я вирішив справу не так. І все відбулося, як мені й обіцяли: я мав отримати житло і його не отримав. Правда, той працівник міліції погано закінчив. Його притягнули до кримінальної відповідальності. Не за цим випадком, за інше діяння... – Суддів часто звинувачують, що вони не арештовують злочинців, скасовують постанови про порушення кримінальних справ. Був час, коли суддів підозрювали в потуранні рейдерству. Кожна міліцейська компанія супроводжується закидами на адресу суддів, які, буцімто, поблажливо ставляться до хабарників, порушників Правил дорожнього руху... З чим це пов’язано? Це все тлумачення вузьковідомчих інтересів, бажання перекласти свої помилки на когось іншого. Боротьба з хабарництвом є складною штукою і вимагає серйозного підходу, тривалої підготовки, ці справи не народжуються моментально. Особа може бути ефективно притягнута до відповідальності, якщо її затримали в момент отримання хабара. Різного ґатунку неоднозначності закон каже тлумачити на користь затриманого, тим більше, коли йдеться про будь-які порушення процедури: скажімо, несанкціоноване проведення обшуку, використання в якості понятих людей, які є працівниками органів внутрішніх справ... Якось я слухав справу одного кримінального авторитета, нині покійного, в якого в машині знайшли пістолет і гранату. Дуже чудово було видно на відеозапису, як в нього дістають той пістолет, як працівник міліції диктує: пістолет такий-то, в ньому стільки-то патронів. Причому на запису видно, що працівник міліції навіть не провів огляду вилученої зброї. Коли я звернув на це увагу під час судового засідання, такого крику було! Мовляв, я стою на стороні злочинця, не розумію завдань боротьби зі злочинністю. Так, я їх не розумію, якщо боротьба ведеться такими методами, в цих питаннях маємо діяти бездоганно. А ці балачки про скасовані постанови про порушення кримінальних справ... Це європейська, світова практика: все має робитися через суд. Треба звикати, піднімати освітній, інтелектуальний рівень. Це все питання кадрів, слідство, на жаль, у нас дуже молоде. Чому немає розкритих економічних злочинів, коли кажуть, що крадуть мільйонами? Очевидно, рівень підготовки підрозділів, які займаються виявленням, слабший за рівень підготовки тих людей, які вчиняють злочини. Вони, володіючи економічними знаннями, набагато скоріше розробляють схеми. Щодо рейдерства, то, з точки зору права, це не свавілля, а зловживання правом. Якщо зайти в будь-яку книгарню, полиці забиті книжками, які описують недружні поглинання, схеми розподілу бізнесу. Все це описано, це відомо. При цьому використовується право, тобто те, що наше законодавство дає можливість робити. Безумовно, з цими речами треба боротися. Минулого року із ініціативи голови Верховного суду було внесено законопроект, який унеможливив вирішення цих питань у судах поза місцем знаходження майна. Вища рада суддів, до якої я належу, дає цим речам дуже жорстку оцінку. Після хвилі рейдерства близько десяти суддів були звільнені одразу. Щодо випадку, який набув розголосу, з приводу судді Галицького суду (суддя виніс постанову про забезпечення позову щодо відомого ринку “Озерка” в Дніпропетровську), то проведені перевірки на рівні Верховного суду підтвердили, що постанова про порушення кримінальної справи проти нього була справедливо скасована, умислу судді постановити неправомірне рішення не було. – Тим суддям, яких все ж таки звільняють з тих чи інших причин, є що втрачати? Якщо не секрет, яка середня зарплата судді? Посадовий оклад судді, який працює тривалий час на займаній посаді, становить 4,5 тисячі гривень. Після 20 років стажу суддя, який продовжує працювати на посаді, має право на отримання довічного грошового утримання, яке встановлюється у співвідношенні 75 – 90% відповідно до нарахованої заробітної плати працюючого судді. Те, що судді заробляють по 50-100 тисяч, неправда. Між окладом голови Апеляційного суду і звичайного судді різниця складає приблизно 600 гривень. Моя заробітна плата значно вища за рахунок доплати за почесне звання «Заслужений юрист», надбавки за «науковий ступінь» як кандидата наук, та, водночас, я, як голова суду, отримую надбавку за роботу з документами, що передбачає доступ до державної таємниці. Маю на увазі, що працюю з таємними документами — дозволами на проникнення в житло, прослуховування, а за це теж передбачена доплата, оскільки така робота вимагає ненормованого робочого часу. До речі, про участь суддів ніхто ніколи не говорить, коли правоохоронці, скажімо, звітують про успішно проведену ліквідацію контрабандного каналу наркотиків чи затримання банди. Хоча з постанови суду починається кожна така операція. http://www.ua-reporter.com/novosti/36698/
rusinkomisiy: Вина Саакашвили доказана Сотрудники СКП собрали почти 5 тыс. вещественных доказательств того, что конфликт в Южной Осетии развязала Грузия 28 августа 2008, 12:10 Фото: ИТАР-ТАСС Текст: Антон Васецкий Доказательства вины грузинских военных, атаковавших Цхинвал, собраны. Сотрудникам СКП удалось найти почти 5 тыс. вещдоков, а также подтвердить факт нападения грузинских миротворцев и подразделений грузинской армии на российский миротворческий батальон. Материалы следствия могут быть использованы не только в рамках российского правосудия, но и при обращении в международные инстанции. Работа сотрудников Следственного комитета при прокуратуре (СКП) РФ на территории Южной Осетии оказалась весьма продуктивной. «СКП располагает документами, подтверждающими, что грузинские власти собирались создать в Южной Осетии марионеточное правительство» Специалистам удалось собрать почти 5 тыс. вещественных доказательств агрессии со стороны Грузии, направленной на местных жителей, а также подтвердить факт нападения грузинских военных на российских миротворцев. Соответствующее заявление было сделано руководителем СКП Александром Бастрыкиным, передает РИА «Новости». «Среди этих вещественных доказательств грузинской агрессии – документы, боеприпасы грузинской армии, военная форма, оборудование и иное снаряжение с маркировкой НАТО, Германии, США и других стран», - сообщил он. По словам Бастрыкина, следователи допросили 15 грузинских военнослужащих, взятых в плен, которые признались, что получили боевой приказ войти на территорию Южной Осетии и освободить ее от чужеземцев. Также группа сотрудников правоохранительных органов получила показания более 4,5 тысяч потерпевших жителей Южной Осетии и провела более 400 экспертиз различного рода, начиная с судебно-медицинских и заканчивая документальными. «Это мирные граждане РФ, которые подверглись нападению с применением грузинской стороной системы залпового огня «Град»», - уточнил глава СКП. Он также добавил, что его подчиненные располагают документами, подтверждающими, что после агрессии грузинские власти собирались создать в Южной Осетии марионеточное правительство. Эти документы были исполнены на двух языках - английском и грузинском. Данные предварительного расследования полностью подтвердили факт нападения грузинских миротворцев и подразделений грузинской армии на российский миротворческий батальон в столице Южной Осетии. Ранее представители СКП уже заявляли, что располагают доказательствами умышленного убийства российских миротворцев. Осмотр тел показал, что российские военные получали смертельные пулевые ранения в голову с близкого расстояния. Это значит, что их расстреливали не случайно в ходе боевых действий, а намеренно. «Это является международным преступлением. Российские миротворцы, вооруженные только стрелковым оружием, полтора дня противостояли превосходящим силам регулярной грузинской армии, которая имела десятикратное превосходство. Они выстояли, и никто из них не покинул поле боя. Все они проявили мужество и героизм», - подчеркнул Бастрыкин. Сотрудники Следственного комитета при прокуратуре РФ начали работу по выявлению следов преступлений, совершенных грузинскими военными в Цхинвале, еще 10 августа. Грани войны Подвиг Цхинвала Это произошло сразу же после того, как президент России Дмитрий Медведев поручил председателю СК при прокуратуре РФ Александру Бастрыкину изложить в документации все правонарушения Грузии в непризнанной республике, чтобы в дальнейшем виновные понесли уголовное наказание. Уже на следующий день на территорию республики прибыли 150 специалистов СКП, а Следственный комитет Северной Осетии возбудил уголовное дело по ч. 2 ст. 105 («Умышленное убийство двух и более лиц общеопасным способом»). 14 августа на основании данных, полученных в ходе расследования, СКП завел еще одно дело по статье «Геноцид». Кроме того, 8 августа российское военно-следственное управление открыло дело по факту умышленного убийства российских военнослужащих. Стоит отметить, что материалы следствия могут быть использованы не только в рамках российского правосудия, но и при обращении в международные инстанции. http://www.vz.ru/society/2008/8/28/201447.html
rusinkomisiy: Пудкарпаття -Закарпатська обл. є на том так як бовші колоніі в Африці и в Азії. Кто купує и кто нищить природу на Пудкарпатті? Де ма Медведчук свою гаціенду? Як то, што Богатирйова володіє на Закарпоаттю майфайнішим готельним курортом? Як то, што майбулший железничний узол транспортного перевантаження од Чопу по Мукачево є пуд контрольом Лвіва и Київа? Де є золото з Мужійова? В Ужгороді? Што з того жителям около Берегова зустало? Не ядовитий для людей одход, котрий нигда нико не вичистить? Де суть мінеральні води? Де суть ліси Пудкарпатя? Што з них обстало ся? Голі скали и паводки! Де суть гроші за транспорт газу и нафти трубами через територію Пудкарпаття? Дустав дако на Пудкарпатті компанзацію за землі, котрі покривавуть енерго-транспортні труби? И так мош вичисльовати далше и далше. Сидор и Лецович говорять о том голосніше, а треба бо боло иштьи голосніше говорити, убо НАТО и Європейска унія сесе добре почули и порозуміли! Окрем того Закарпатська обл. є дуже далеко од Абхазії и Осетії а границю не має з Російков Федераційов! Пудкарпаття має границю з державами НАТО. Видуновати, што Закарпаття ся рівняє Осетії то є так як говорити, што Україна ся рівняє США! http://www.ua-reporter.com/novosti/36537/?o=21
rusinkomisiy: Бедность захватила Украину по причине преступной антинародной политики и бездарности киевских властей Пресс-служба Сойма ПР от 18 апреля 2008 года уже сообщала о резком ухудшению материального благосостояния русинов. Но сейчас ситуация катастрофически ухудшается с каждым днем. Ссылаясь на закон, оппозиция напоминает, что Министерство труда до 20 апреля должно было опубликовать фактический размер прожиточного минимума за март 2008 года. "Тем не менее, это не сделано. То есть, требования закона министерство фактически проигнорировало", - подчеркивается в заявлении. Оппозиция заявляет, что "цены повышаются без надлежащих упреждающих мер со стороны правительства, когда доходы подавляющего большинства украинских семей и четверти работающих даже не достигают прожиточного минимума". "Такие решения приводят к нарушению конституционного права на достаточный жизненный уровень миллионов граждан Украины. Сотни тысяч украинцев уже ощутили ухудшение своего материального положения", - отмечается в тексте. При этом оппозиция заявляет, что ей "не понятна позиция президента, который остался в стороне конституционных прав украинских граждан". РУСИНЫ и общественность Закарпатья также требуют от Президента надлежащей правовой оценки действий Кабинета министров, который игнорирует законодательство страны и конституционное право человека на достаточный уровень жизни, а также - реализации волеизъявления русинского народа на референдуме 1991 года, поскольку Украина несопособна обеспечить достойный уровень жизни своим гражаданам в Закарпатье-Подкарпатской Руси". Об этом заговорило и ООН. Бедность захватила Украину - сообщают из ООН Несмотря на экономический рост Украины, который проявился в 2000 году, 28% населения живет за чертой бедности, - заявил координатор системы ООН в Украине Френсис О'доннелл. При этом он добавил, что глобальный скачок цен угрожает повышением уровня бедности в Украине. Также он сообщил, что, по мнению многих экспертов, недавние успехи, достигнутые в уменьшении уровня бедности, которые наблюдались в странах Восточной Европы на протяжении 10 последних лет, сейчас находятся под угрозой "растущей неуверенности в мировой экономике". По его словам, эта неуверенность проявляется в трудностях, связанных с высокой инфляцией в этих странах, в том числе и в Украине. В частности, это касается цен на продукты питания и энергоносители. При этом О'доннелл отметил, что наихудшая ситуация в Украине зарегистрирована в сельской местности, где проживает 40% украинцев. В Закарпатье 70% населения проживает в сельской местности! Также он подчеркнул, что высокая инфляция, зарегистрированная в 2008 году, и модели бедности, как в Украине, так и в большинстве стран бывшего СССР, отличаются от широко распространенных мировых моделей. Поскольку здесь бедность существует в условиях развитой промышленности, высококвалифицированной рабочей силы и относительно низкого уровня безработицы. Для Украины бедность является достаточно новым явлением, причиной которого является преступное перераспределение ресурсов (кучкой людей) во время "исторических изменений в стране на пути к рыночной экономике, - отметил он. Согласно статистическим данным, за последние 10 лет украинская власть загубила 4 млн. человек. Чистой воды геноцид собственного народа. Вместе с тем, за 6 лет государственное финансирование медицины возросло в 4 раза, а потребление лекарств - в три. При этом уровень смертности в стране только увеличился. Представитель ООН связывает это с большим уровнем коррупции в данной украинской сфере. Источник: УНИАН На Украине 56% населения живет за чертой бедности. Такой вывод из результатов социологического опроса, проведенного "Фондом Свободы", сделал 25 апреля на пресс-конференции президент Фонда, член правления немецкого фонда Becker-Hrach Stigtung e.V., директор восточноевропейских программ Центра межкультурного сотрудничества и коммуникации (Германия) Игорь Дементьев, передает корреспондент ИА REGNUM в Киеве. "Почти 75% украинцев считают, что за последние три месяца цены на продукты питания росли быстрее, чем раньше. Мы имеем в стране больше 50% реально бедного населения. Мы спрашивали, какую часть семейной прибыли люди тратят на продукты питания. 31% респондентов тратят на питание от четверти до половины средств, 35% - от половины до трех четвертей, 21% - более трех четвертей, 7% - не определились с ответом. И только 6% граждан Украины тратят на питание меньше четверти семейного бюджета", - сказал Дементьев. Он отметил: "То есть, мы имеет в сумме 56% опрошенных, которые тратят на питание больше половины своего бюджета. По международной классификации - это бедность. Это не 15%, не 12% и даже не 20% бедного населения, как сообщалось ранее". В опросе, на результаты которого ссылается эксперт, участвовало 1289 граждан Украины старше 18-и лет. В тоже время националистические власти Украины, наплодив миллионеров и миллиардеров на фоне вымирающей нации, разогнав по миру под десясть миллионов граждан, дурят и дальше свой народ, что всё хорошо. Вот только мацкали плохие и и их агенты - русины совсем уж плохие ибо не хотят мириться с политикой преступной власти, не уважающей ни чьи права. А вот Польша - очень хорошая и США - очень добрые. Скажите мне кто ваши друзья и я скажу вам, что пора этой антинародной власти одуматься или уйти. http://www.rusin.forum24.ru/?1-1-0-00000070-000-0-0-1209387541
rusinkomisiy: В одной фразе В.Ющенко 6 раз нарушил международное право и спутал права наций и целостность страны!! Всего в одной фразе В.Ющенко нарушил международное право 6 раз, основательно спутав права наций, чётко прописанные в законах о правам человека в международных договорах, с иным понятием - "целостность страны"!?! Отсутствие в В. ЮЩЕНКА ЮРИДИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ привело его к фразам, за которые его можно судить. "В вопросе, когда в дискуссии противопоставляются два понятия - приоритет коллективного права любого национального меньшинства или приоритет территориальной целостности того или иного государства - мы должны четко заявить, что мы стоим на принципе территориальной целостности суверенного государства", - сказал В.Ющенко. Насколько слаб здесь В.Ющенко, когда сознательно путает разные вещи. Ведь права наций и национальностей легко решаются в рамках одного государства, но демократического, а не украинского тоталитарного. Ведь русины, имевшие все возможности и основания воссоздать своё русинское государство в 1991 году, помогли украинцам создать новое государство Украина, но с лёгким условием: иметь внутри страны свой статус национально-административной республики. Это только укрепит государство. Но сумасшедшие украинские власти, заражённые фашистским украинским национализмом, решили все иные неукраинские народы насильственно ассимилировать, понимая, что много территорией прихвачено Украиной незаконно. Но и это возможно решить мирно и в рамках эдинства страны. Но украинские наци при власти, реабилитовав фашизм,пошли путём Гитлера-Геббельса. И этим подставили единство страны под сомнение. Кто и какой народ в регионах захочет терпеть шизиков-фашистов и их политику разкрадывания государства ахмето-червоненко-ановичами? Как можно вообще простить власти за сознательное истребление собственно этнического украинского народа? Президент Украины напомнил, что после второй мировой войны планете понадобилось 30 лет, чтобы развить основы политики безопасности, которая руководствуется принципами территориальной целостности, суверенитета и нерушимости границ. Поэтому сейчас ставить под сомнение территориальную целостность любого государства - значит сознательно идти на войну, провоцировать конфликт. В.Ющенко заявил о невозможности дискредитации этих принципов. но при этом скрывает, что Украина посягнула на территориальную целосность Подкарпатской Руси после 1991 года, грубо не признав волеизъявление народа (78% -за восстановление республики Подкарпатская Русь в составе Украины) на реферндуме в Закарпатье-Подкарпатской Руси. http://podkarpatrus.livejournal.com/87696.html Aug. 30th, 2008 at 6:59 AM Пригадаймо, як у перші дні російської агресії, ще не отримавши ніяких вказівок з «центру», усе це промосковське бидло мовчало, боячись щось не те «просичати». Та минуло трохи часу й усі «поборники справедливості у міжнародних відносинах» в один голос почали звинувачувати Президента Ющенка і міністра закордонних справ Огризка «в однобокій прогрузинській позиції», «провокуванні Грузії на етнічні чистки в Південній Осетії», засуджувати «злочинний режим Саакашвілі», «військову агресію Грузії проти Південної Осетії» та на всі голоси вихваляти «героїчних російських миротворців», закликали направляти сотні тон «гуманітарної допомоги» кримінальному режиму Кокойти (до речі цхінвальський «уряд» більше ніж на 90% складається не з осетин, а штатних ефесбешників і російських військових). Воістину «Сатана – батько брехні…» Але все, що не робиться – на краще! Тепер ми маємо чітке і недвозначне уявлення про тих, кого необхідно нейтралізувати у першу чергу, зокрема у випадку початку бойових дій Росії проти України. А це передусім керівництво бандформування «Партія регіонів» і верхівку так званого «Блоку Литвина»; а до того ж, звичайно, усякий червоний непотріб – КПУ, СПУ, ПСПУ тощо. Саме їх повна нейтралізація та тотальна зачистка українськими силовими структурами та свідомими громадянами є запорукою майбутньої перемоги у можливій війні між Росією та Україною. Головний же зовнішній ворог – імперська Росія. Черговий етап її кривавої експансії розпочався в Грузії. Продовження слід очікувати в Україні. На мій погляд, Москва зараз розглядає два основних варіанта розвитку своїх дій стосовно України. Варіант перший – використовуючи свою «п’яту колону» на українській землі, восени цього року або ж навесні наступного спровокувати масові заворушення на Сході та Півдні держави, а потім під приводом порушення Україною прав російськомовного населення і громадян Росії (подвійне громадянство багатьох етнічних росіян у Криму) ввести свої «миротворчі сили» на ці терени та організувати щось на зразок «ПіСУАРу». Варіант другий – «кропітка і повсякденна» діяльність російських спецслужб впродовж найближчого року, з метою приведення на президентських виборах свого кандидата (знов ж таки з лав промосковських холуїв), якого, звичайно, не сприйме більша частина українського народу; інспірування громадянського конфлікту та введення «миротворців» і як мінімум розкол держави, як максимум – окупація всієї нашої території. І перший, і другий варіанти є цілком реальними, судячи з концептуальних планів, які озвучує офіційний радник Путіна – керівник Євразійського руху Дугін та з тої пропаганди, яка розгорнута не тільки серед широких народних мас Росії, але й серед військовослужбовців імперської армії (у Грузії їх солдати і офіцери відкрито заявляли українським журналістам, що наступною їх «перемогою» буде «перемога над Україною»). До того ж додаються постійні економічні бої, регулярні конфлікти, спровоковані Росією, навколо Чорноморського флоту, постійне намагання Москви посилити політичну дестабілізацію в Україні тощо. Іншими словами, Росія фактично розпочала війну з Україною! Залишилося тільки дочекатися переведення її із першого – мобілізаційно-підготовчого етапу – в етап бойових дій. То що ж, ми, українці, так і здамося московським окупантам? Просто будемо чекати, коли вони нападуть? Невже знову їх панування на нашій землі призведе до мільйонів жертв, гулагів, голодоморів? Навіщо так катастрофічно… Поінформований – значить підготовлений! Я ніколи не був адептом Президента Ющенка, але зараз навіть він почав приймати рішення щодо підвищення обороноздатності Збройних Сил України. Це вселяє оптимізм… Правда, орієнтуючись у реальному стані справ всередині українських силових структур, можу констатувати, що найбільш слабким місцем наших силовиків є не брак сучасної зброї, боєприпасів, спорядження, систем ППО та ПТО, навіть, не низький рівень бойової підготовки (хоча і тут проблем вистачає). Головним недоліком захисників Вітчизни є брак вмотивованості, відсутність реального і дієвого національно-патріотичного виховання у частинах та з’єднаннях українського війська, пацифікація української молоді та відсутність в концепції розбудови Збройних Сил визначення вірогідного ворога держави. І якщо цю ситуацію не виправити найближчим часом, то можемо опинитися у ситуації, коли головний удар російських окупаційних сил та збройних формувань колаборантів приймуть на себе загони українських добровольців, як це було у 1918 році за часів УНР. Сподіваючись на те, що Головнокомандувач Збройних Сил України зможе радикально змінити ситуацію з обороноздатністю країни, ми, українські націоналісти, дотримуючись свого конституційного обов’язку, вже розпочали активну підготовку до можливого захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України. Наші заходи передбачають комплекс дій, вишколів та акцій, що дозволять нам, в разі необхідності, максимально прислужитися Нації та Батьківщині. Користуючись нагодою, я хочу звернутися до прихильників Організації та українського націоналізму, які готові боронити державу, із закликом зголошуватися до регіональних штабів ВО «Тризуб» ім. С.Бандери та ставати у лави борців за державність української нації, проти московського поневолення. Кожен доброволець буде занесений до загального реєстру, пройде відповідний вишкіл та отримає інструкції щодо дій у випадку агресії Росії проти нашої держави. Створення вмотивованих націоналістичних добровольчих формувань, які разом з державними силовими структурами, у випадку безпосередньої загрози, стануть на захист державності української нації є однією із гарантій майбутньої перемоги над Московською імперією. Друже полковнику, а як бути з проросійськими настроями громадян України, що живуть на південно-східних теренах України? Симпатії тієї частини українців і, представників національних меншин, що перебувають у полоні ілюзій, які добре плекають імперські ЗМІ, розвіються відразу після того, як «рускій солдат-освободітєль» перейде кордон і роздавить якесь луганське або кримське село гусеницями своїх танків. Любов східняка до «руского брата» (яка, до речі, є занадто перебільшеною – повірте корінному наддніпрянцю) відразу мине після того, як бравий московський солдатушка почне грабувати хати і квартири мирного українського населення, вивозячи «на Родіну» комп’ютери, меблі, унітази і, навіть, стаціонарні дворові туалети. Московське військо не змінило своєї ординської сутності з часів Золотої Орди, Івана Грозного та Петра І Кривавого. Українці на генетичному рівні зберегли пам'ять про знищення москалями Батурина, про страти лицарів святої помсти – гайдамаків, про знищення Запорізької Січі, про заборони мови, про бій під Крутами, про розстріл під Базаром, про голодомори, про ГУЛАГ, про зачистки українських сіл і міст від «антисовєтського елементу» під час і після 2-ої світової війни. Пам’ятаємо… А хто призабув – той згадає відразу після того, як поспілкується ближче з «російськими миротворцями». А згадавши, запалить таке полум’я партизанської війни, яке осяє всю Україну, і не тільки… Так, рано чи пізно ми приречені воювати з Московською імперією… Для того, щоб збудити войовничий дух нації, треба прикласти дуже багато зусиль... Переконаний, ми зможемо перемогти сатанинську Москву, зруйнувавши Імперію та побудувавши міцну, незламну Самостійну Соборну Українську Державу тільки в одному випадку – коли українська нація об’єднає всі свої внутрішні сили навколо Національної Ідеї та гасла «Бог, Україна, Свобода!» Ось заради цього вартує жити, а якщо треба – то й вмерти… http://takje.livejournal.com/
rusinkomisiy: Нацменшини протестують проти викладання предметів українською Напередодні навчального року знову скандал із українською мовою. Його спровокував травневий наказ міністра освіти та науки України. Згідно з документом, дітям у школах для нацменшин повинні дати більше можливостей вивчати державну мову. Зокрема, основні предмети мають викладати українською. Кілька кримських та луганських депутатів звернулися до Мін'юсту, аби там наказові дали правову оцінку, а Міністерство освіти АРК розцінило його як порушення прав людини. Міністр здивований. За його словами, документ просто розширює можливості дітей національних меншин. Скандал навколо української. Наказ міністра освіти Івана Вакарчука про покращення вивчення української мови у школах для нацменшин вийшов у травні. Основна теза: державної мови має побільшати і нею викладатимуть основні предмети. Перша реакція не забарилася. Президія кримського парламенту поскаржилася уряду: документ порушує Конституцію. При цьому нині українською викладають лише в 7 школах Криму. Загалом їх шість сотень. Сергій Цеков, заступник голови парламенту Криму: "Мы рекомендуем ему прочитать внимательно 92-ю статью Конституции Украины. И там он выяснит для себя, что вообще-то все эти вопросы регулируются исключительно законами Украины, а не приказами, которые может издать какой-нибудь министр". Валерій Пробийголова, заступник представника Президента України в Криму: "Я вам просто скажу, у нас есть в Симферополе украинская школа-гимназия. Так для того, чтобы мной внук попал в эту школу, сын с ночи занял очередь, и был 56-м". У Криму твердять, поки Мін’юст не зареєстрував документа, його виконувати необов‘язково. Тієї самої думки у Луганську. Захищати директорів, які відмовляються виконувати наказ, обіцяють депутати. А обласне управління освіти взагалі не бачить підстав нервуватися. Тетяна Ткачова, начальник відділу загальної і середньої освіти Луганського обласного управління освіти: "Увеличение часов на вариативную часть за счет украинского языка, изучение на украинском истории, географии, математики, а на это наши программы не рассчитаны, на сегодняшний день отсутствует справочная литература". Занепокоєні на Західній Україні. Там переважає не російська, а угорська, словацька та румунська. Лише на Закарпатті представниками нацменшин вважають 17 тисяч учнів, а це 11 відсотків. Української часто не розуміють, бо не чують її у селах. У цій угорській школі – 2 години державної мови на тиждень. Тут навпаки просять полегшити шкільну програму. Наталія Васько, директор Великогеєвицької загальноосвітньої школи з угорською мовою навчання: "Краще вести уроки української мови, де була б трошки полегшена програма і було б більше розвитку зв‘язного мовлення". Міністр здивований. Він каже: програма – лише для того, щоб дітям нацменшин було легше долати конкуренцію україномовних абітурієнтів. Нині чекає пропозицій від обласних управлінь освіти – як краще виконати трирічну програму. Іван Вакарчук, міністр освіти і науки України: "Не йде мова про те, що ми змушуємо дітей і батьків подавати в ці паралельні класи - не про те йде мова. Мова йде про те, щоб влада дала можливість, а вже дитина хоче йде – хоче не йде". Вакарчук твердить, перекручення свідомі, а держава вже подбала про словники з різних предметів, які подають терміни мовою нацменшин та українською. // Ольга Чайко, Ірина Велієва, Андрій Шаповалов, Світлана Ковбиця, "Факти", ICTV http://www.rusin.forum24.ru/?1-3-0-00000145-000-0-0-1220099857
rusinkomisiy: Сегодня на Новом Канале в "Репортере" в 19.00 министр внутренних дел Украины Ю.Луценко заявил:"по данным Государственной пограничной службы Украины, с начала этого года в Украину въехало 16 млн. иностранцев, а выехало 15,5 млн. чел. При этом с начала года пограничниками было задержано около 3 тыс. нелегальных мигрантов, сотрудниками МВД - почти 10 тыс. нелегалов.!" Остальные (500 тысяч) остались в Украине нелегально". По словам Николая Товта, на миграционную службу Закарпатья попадает 70 процентов всех обращений по поводу предоставления статуса беженца, которые рассматриваются в Украине. Т.е выше 200 тысяч нелегальных мигрантов находятся сейчас в Закарпатье незаконно. Кто такое позволил? Ведь это ЧП для местных русинов! ОКОЛО 60%, а это 350 тысяч Русинов заробитчан выдавлены за пределы Закарпатья-Подкарпатской Рууси, по полгода не бывают дома, приезжая всего 2 раза в год домой, поддерживая свои семьи заработками за границей. За год русины-заробитчане перечисляют из-за границы в Украину более миллиарда долларов. С каждым годом их все больше возвращается в гробах, дети остаются сиротами, а те которые возвращаются живыми, все равно идут к своим детям, как сиротам, при живом отце. Никакие деньги не заменят постоянного присутствия отца в семье. А на нелегалах зарабатывает кучка бандитов. Зато арабы-нелегалы подняли цены на квартиры, завезли целый букет болезней, торгуют оружием, наркотиками. Выбивают место на строительство мечети в Ужгороде и прочее безобразие! Чувствуется здесь киевская воровская чиновничья политика, согласно правительственных "Планов-мероприятий" от 1996 года об этноуничтожении русинов Закарпатья. И поговаривают, что именно Луцеко и контролирует бизнес по нелегалам. Как хорошо обявить публично об издержке всеукраинской воровской системы, жертвами которой стают русины Закарпатья. Ведь это всё равно, что бомбить нас "Градом", как грузины осетин. Ох, как хочет Киев радикализма русинов Закарпатья! И он его дождётся. КТо способен долго терпеть на своей земле каждого второго в статусе нелегала-наркоторговца, сотрудничающего с украинскими луценками? http://podkarpatrus.livejournal.com/97088.html
rusinkomisiy: Геноцид — крайняя форма дискриминации, заявила новый Верховный комиссар ООН по правам человека 08.09.2008 Сегодня в Европейском отделении ООН в Женеве начала работу девятая сессия Совета по правам человека. На ней впервые выступила новый Верховный комиссар ООН по правам человека Наванетхем Пиллэй. Рассказывая о своих приоритетах, она уделила особое внимание проблемам дискриминации и неравенства, а также призвала международное сообщество прилагать больше усилий для предотвращения геноцида на планете. «Геноцид — крайняя форма дискриминации. Мы должны делать все, что в наших силах для его предотвращения», — заявила Верховный комиссар. Наванетхем Пиллэй восемь лет была судьей в Международному трибунале по Руанде и пять лет — в Международном уголовном суде. Опираясь на свой опыт в разрешении дел, связанных с военными преступлениями, а также преступлениями против человечества, она подчеркнула, что необходимо более целенаправленно заниматься вопросом предотвращения геноцида и в этой связи разорвать замкнутый круг насилия и страха и положить конец политической эксплуатации этнических, расовых и религиозных различий. Наванетхем Пиллэй обратила внимание на то, что 2008 год богат важными событиями в области прав человека. Она напомнила, что в этом году будет отмечаться 60-летие Всеобщей декларации прав человека и 60-летие Конвенции о предупреждении преступления геноцида и наказания за него, добавив, что оба эти документа возникли из пепла Холокоста, однако уроки из него до сих пор не извлечены, поскольку геноцид продолжается. Напомнив, что в своей родной стране — в Южно-Африканской Республике — ей пришлось столкнуться с дискриминацией и пережить апартеид, Верховный комиссар заявила, что дискриминация и неравенство являются прямой угрозой развитию, безопасности, миру и справедливости. Она призвала государства помнить об этом и обеспечить успешное проведение в следующем году международной конференции по расизму. В своем выступлении Наванетхем Пиллэй подчеркнула также, что, несмотря на все международные усилия и принятые стандарты, гендерная дискриминация по-прежнему остается одной из основных проблем современности. Она также выразила глубокое сожаление по поводу того, что в последнее время во всех уголках планеты наблюдается тенденция подрыва основ гражданского общества — свободы слова, свободы собраний и объединений. На этой сессии члены Совета проведут интерактивный диалог со специальными докладчиками и независимыми экспертами Совета. Они рассмотрят доклады о ситуации с правами человека в Судане, Бурунди, Либерии и Сомали. http://prawdaprawda.livejournal.com/2236.html?view=700#t700
rusinkomisiy: Москаль-чарівник (ВІДЕО) Геннадій Москаль збудував кар’єру, причаровуючи левів української політики. І, схоже, йому однаково, якого кольору кішки 11 вересня Держкомнацрелігій України оприлюднив несподівану, навіть сенсаційну заяву, яка цілком і повністю стосується екс-очільника цієї державної установи Геннадія Москаля. У ній викриваються, м’яко кажучи, не зовсім законні дії відомого “борця з українською мафією“. Суть зводиться до одного — нинішній радник головного «народосамооборонця» і за сумісництвом міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і захисник “покривдженого“, але ще також впливового Давида Жванії прагне взяти “бізнес“ із нелегалами під свій “дах“. І наводиться конкретне звинувачення — кінцевою метою пана Москаля є «захоплення майнових комплексів, що приглянулися йому ще у часи його керівництва Держкомнацміграції (2002 – 2005 рр.). Мова йде про будівлі, розташовані в елітних місцях Одеси, Ужгорода, Мукачева та ін.» Зацікавлені таким несподіваним повідомленням, ми взялися вивчати Інтернет, і натрапили на дуже цікаві публікації колег-журналістів із тих областей, в яких Геннадій Геннадійович свого часу керував чи то міліцією, чи то обласними адміністраціями. Міф про борця з криміналітетом із незаплямованою репутацією після цього розвіюється, мов ранковий туман. Натомість викристалізовується інша картина — свою політичну кар’єру Геннадій Москаль завжди будував завдяки вмінню прислужитися левам української політики. І найголовніше — здатності пролізти до них у різні клітки. Новітній рейдер Почнемо з останнього випадку — заяви Державного комітету у справах національностей та релігій. Аби нас не звинуватили у перекручуванні фактів, подаємо основні цитати, які пояснюють суть справи. “Держкомнацрелігій зазнає рейдерської атаки з боку свого колишнього керівника, а нині представника МВС Г.Г.Москаля. Добре знаючи матеріальну базу Комітету, Г.Москаль намагається перевести пункти тимчасового розміщення біженців (великі майнові комплекси) у ту установу, де він зможе їх контролювати… Спекулюючи питанням боротьби із нелегальною міграцією, він намагається сформувати у суспільстві думку, що перешкодою до ефективної боротьби із цим явищем є Держкомнацрелігій. Цим самим прагне приховати неефективну роботу свого відомства в протидії нелегальній міграції. Нині Г.Москаль намагається використати факт надання статусу біженця Р.Джанієву для компрометації керівництва Держкомнацрелігій та установи в цілому. Порушивши чинне законодавство, фактично викравши із Держкомітету конфіденційний документ та протиправно його коментуючи, при цьому свідомо перекручуючи факти та обставини справи, з якою він не міг на той час ознайомитися, Г.Москаль дискредитує себе як радника міністра. Турбує, що у своїх коментарях він користується не означеною чинним законодавством термінологією, а поняттями, що використовуються переважно у кримінальному середовищі. Радник міністра, судячи із його останніх заяв, нині просто хизується своєю депутатською недоторканністю. Проте передумови до створення нинішньої ненормальної ситуації, коли іноземці та особи без громадянства роками перебувають на території України і подають заяви на отримання притулку чи статусу біженця лише після їх затримання правоохоронними органами, були закладені саме Г.Москалем. Будучи головою Держкомнацміграцій, він ініціював та `протиснув` через парламент зміни до Закону України `Про біженців`, згідно з якими було знято триденний термін обов’язкового звернення до органів влади щодо отримання статусу біженця на невизначене `без зволікань`. Вважаємо невипадковим той факт, що окремі високопосадовці вже звернулися до Міністра охорони здоров’я із проханням перевірити стан психіки народного депутата (на цьому випадку зупинимося нижче — Авт.). Під тиском Г.Москаля правоохоронні органи намагаються провадити розслідування. Ми вважаємо незаконними переслідування співробітників Держкомнацрелігій за їх професійну діяльність, і звертаємо увагу правоохоронних структур на той факт, що кінцевою метою звинувачень є не встановлення справедливості, а захоплення майнових комплексів, що приглянулися Г.Москалю ще у часи його керівництва Держкомнацміграції. Мова йде про будівлі, розташовані у елітних місцях Одеси, Ужгорода, Мукачево та ін. Держкомнацрелігій так і не отримав дієвих пропозицій щодо створення спільної комісії із передачі функцій центрального органу виконавчої влади у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців. Проте ми отримали вже два документи, в яких вимагається негайно передати майно та пункти тимчасового розміщення біженців у `сферу управління МВС`. Причому на основі вражаючої безграмотності по формі та суті одного із документів (телеграма 1469 від 26.06.08), у Держкомнацрелігій є серйозні підстави вважати, щовін сфальшований і не погоджений із міністром, хоч і надійшов за підписом останнього. Чітка і визначена позиція Держкомнацрелігій та зацікавленість Г.Москаля у контролі над майновими комплексами пунктів тимчасового розміщення біженців і спричинили тиск на Комітет. Подібні дії МВС у 2002-2005 роках сам Г.Москаль, займаючи посаду Голови Держкомнацміграцій, називав `не більше, аніж відомчими амбіціями` (заява в УНІАН, 23.10.2002). Ми звертаємо увагу громадськості, правоохоронних органів на неприпустимість практики організації під прикриттям високого звання народного депутата, дискредитації та перешкоджання ефективній роботі центрального органу виконавчої влади. Фактично мова йде про новітній вид рейдерства, який може дуже швидко поширитися, адже випадки, коли керівники одних установ переходять працювати в інші, в Україні є системними“. Ми так широко процитували цю заяву, аби все стало зрозуміло і без коментарів редакції. Залишається тільки дещо підсумувати. Геннадій Москаль неодноразово в своїх інтерв’ю говорив про те, як шкодять нам нелегали, стверджував, що “педофіли, збоченці та маніяки масово їдуть в Україну“, “що наша країна перетворилася в прохідний двір“, і, найцікавіше, не приховував, що “МВС, СБУ, Державна прикордонна служба сьогодні “кришують“ цей нелегальний бізнес“. Однак він ні разу не обмовився, що сам був автором уже згадуваного вище закону, який відкрив ворота до цього “прохідного двору педофілам, збоченцям та маніякам“. Так само, використовуючи у своїх дискусіях як аргумент випадок на Перечинщині, коли від нелегалів місцеві мешканці заразилися черевним тифом, пан Москаль мовчить, що саме він, будучи головою Закарпатської ОДА, відкрив горезвісний Павшинський табір. Що це? Дівоча пам’ять? Та ніби “бабою“ Москаля ніхто не назве. Тоді такій поведінці є лиш одна назва — єзуїтство. І останнє на цю тему. Схоже, Геннадій Геннадійович прагне одного — боротися з мафією в усіх її проявах, і при цьому, мов справжній герой, “викриває“ МВС і СБУ, які “кришують“ нелегальний бізнес. Тоді виникає єдине запитання: чому, будучи в 2007 році заступником голови Служби безпеки України, і радником-татом для нинішнього керівника МВС Юрія Луценка, Геннадій Москаль не припинив оцього “кришування“ в жодній із цих двох силових структур? Відповідь бачиться проста — бо він має добре підвішений язик, яким і заробляє собі політичні і фінансові дивіденди. А роботу треба робити якщо не головою, то руками. Підтвердження цьому — далі по тексту. Конфліктний грубіян На жаль, наші міліціонери рідко бувають вихованими. Специфіка служби, так би мовити. Геннадій Москаль вигідно вирізнявся на їхньому тлі під час керівництва обласною міліцією та Закарпатською обласною адміністрацією. Більше того, правильно відчувши, на що слід робити ставку, він її зробив. Керуючи Закарпаттям, Геннадій Геннадійович, нічого особливого не досяг у соціально-економічній площині. Зате заробив собі славу мецената, допомагаючи закарпатській культурі, а популярність — “підмазуючи“, щоб краще їхало, багатьом місцевим ЗМІ. В результаті створив собі імідж такого собі простого хлопця-міліціонера, чесного і справедливого. Насправді люди, котрі були з ним у близькому контакті, говорили про його круту вдачу і любов до міцного слівця. В цьому можна дуже просто переконатися — достатньо побачити це: Жартівником тут і не пахне, а є брутальний мент-грубіян, що лає свого підлеглого на очах десятків людей. Схильність до конфліктів узагалі притаманна пану Москалю. Але вона більше бачиться зумисною, добре прорахованою стратегією. Де б він не працював, усюди, крім ворогів-бандитів, у нього є вороги-політики. На Закарпатті він вів інформаційну війну з Віктором Балогою. В Криму взагалі пересварився з усією Верховною Радою Автономної республіки. В Луганську і Дніпропетровську теж мав ворогів, які начебто заважали йому працювати. Така стратегія виправдана з точки зору завоювання підтримки людей, котрим “вороги“ Москаля не симпатизують. Але манера поведінки і нерозбірливість у словах генерала міліції іноді доходять до абсурду. Скажімо, він може дозволити собі видати таку фразу: «Це рішення керівництво кримського парламенту може згорнути в трубочку і засунути собі в з…ю». Керівник цього парламенту Анатолій Гриценко зовсім недавно, 2 липня, навіть звернувся в Міністерство охорони здоров’я з проханням перевірити психічний стан депутата Геннадія Москаля. Ясна річ, ніхто цього не робитиме. Та й не треба, бо в тому, що пан Москаль адекватний, сумніватися не доводиться. То лише дешевий популізм, запозичений від свого керівника Юрія Луценка та його покровительки Юлії Тимошенко, які, як і Москаль, нічого, крім гучних заяв, суспільству не запропонували. Бо на нарах бандити так і не сидять. До речі, існує версія, що саме Москаль порадив Луценку не садити не те що політичних зрадників і казнокрадів, а й кримінальних бандитів. Бо сам у своїй міліцейській кар’єрі дотримувався цього принципу, і, схоже, це приносило йому непогані вигоди. Свого часу, будучи головою Луганської ОДА, коли ще не прийшло остаточне розчарування в міцності помаранчевої команди, він призначив своїм заступником регіонала Кобітєва. А пояснив таке рішення фразою: «Мені однаково, якого кольору кішка, тільки б вона ловила мишей». А Геннадій Геннадійович зовсім не дальтонік. Навпаки — він добре розрізняє потрібні кольори і тонко відчуває, коли на якій “їхати“, щоб гарантовано не помилитися. Зрештою, щоб це зрозуміти, достатньо спробувати відповісти на просте запитання: чия людина Москаль? А відповіді, виявляється, немає. Нині — Луценка і Жванії, вчора — Ющенка, позавчора — Кучми, перед тим — міністра МВС Кравченка, а ще раніше — Зінченка. Така собі «особа багаторазового використання». Усі ці леви української політики були зачаровані “веселим, простим але жорстким і чесним Геннадієм Геннадійовичем“. Та все ж тільки для декого з них, наприклад, для Юрія Кравченка, Москаль робив серйозні послуги. Наприклад, свого часу Кучмі браво рапортували — МВС руками Москаля розібралося з кримською мафією. Насправді мало хто знав, що кримська мафія не сіла у в’язницю, а, поставши перед ультиматумом начальника міліції або сісти, або залишити півострів, перебралася на центральну Україну. У такий спосіб Москаль убив і другого «зайця»: бізнес, що залишився без бандитського «кришування», перехоплювали бізнесмени генерала. Михайло Гонихмар, "Старий Замок "Паланок" 19.09.2008 | 11:42 постiйна адреса статтi: http://zakarpattya.net.ua/loadnews.asp?id=27429
rusinkomisiy: Русинский трибунал начал готовить материалы для суда по геноциду русинского народа. Если геноцид осуществляемый Австро-Венгрией более менее изучен и озвучен, то геноцид осуществляемый "Незалежной" Украиной, которая уже в 21 столетии пыталась уничтожить русинский народ еще только предстоит изучить и подготовить по ним материалы для трибунала, наподобии Нюрбергского. Список обвиняемых большой. В нем и екс президенты Украины Л.Кравчук, который в 1991 году украл у русинов волеизявление 78% жителей Закарпатской области Украинской ССР, и Л.Кучма при котором был разработан и запущен государственный "План мероприятий по уничтожению русинов", и В.Ющенко, по указанию которого было открыто криминальное дело против духовного лидера русинского народа о.Димитрия Сидора, екс премьер министр Украины П.Лазаренко правительство которого разработало и запустило "План мероприятий по уничтожению русинов", екс руководитель украинских спецслужб Наливайченко, при котором была осуществлено кощунственное осквернение православного храма в Ужгороде, вызвано на допросы более двох тысяч русинов, проведено обыски в домах русинских активистов, изьятие оргтехники и обыски в офисах русинских общественных организаций,внедрение в русинское движение агентов СБУ, которые за два года вылили на его активистов тонны грязи и всяких пасквлей. Кроме того в списки попали и непосредственные исполнительи на местах. Судья о.Цицак выдавший ордер на обыск православного храма и выламывание дверей в храме, есть в списке и судья, который совсем недавно дал добро на аудио, видео и наружное наблюдение за русинскими активистами. Попали туда и очень "активные" офицеры СБУ Закарпатского областного управления СБУ, как и все подписанты позорного заявления, на основе которого было открыто криминальное дело против духовного лидера подкарпатских русинов о.Димитрия Сидора. Там же и свора журналистов разжигателей русинофобии в регионе, некто А.Гаврош, О.Дыба семейство Белей, семейство Федак и другие. Все зафиксировано, сейчас по каждой фамилии изучаются материалы для оформления в суд.
vazonov11: интерсно, что получится.
полная версия страницы